Важка статистика війни
Warning: Undefined variable $excluded_category in /home/skept007/skeptik.com.ua/www/wp-content/themes/Skeptik/single-blog.php on line 50
7.02.2023
Важка статистика війни, але, що характерно, закономірна.
НБУ опублікував інфляційний звіт за січень 2023 року. Там є багато цікавих прогнозів на поточний рік.
Але перед тим, як проаналізувати майбутні параметри нашої економіки, я хочу звернути вашу увагу на декілька важливих речей.
У 2021 році, на фазі виходу з пандемічної кризи, ВВП країн, які входять у групу наших торгівельних партнерів, виріс на 6,2%.
В той же час, ВВП України у цьому ж році у реальному вимірі збільшився лише на 3,4%.
Це все, що вам потрібно знати про адекватність нашої монетарної політики (НБУ) та економічних стимулів та антистресових механізмів Уряду під час пандемії та на фазі виходу з неї.
До речі, на прогнозі гіперзростання на стадії виходу з пандемічної кризи, базувалась аргументація нашого мінфіну стосовно викупу ввп-варантів.
Але ніякого дивного зростання у 2021 році ми так і не побачили.
Зараз, цілком зрозуміло, що ввп-варанти — це фінансове сміття, на яке буквально за пару місяців до «повномасштабки» Мінфін витратив більше 300 млн дол державних коштів….
Вказана вище асиметрія у темпах зростання ВВП також наочно демонструє смислове банкрутство нашої моделі розвитку ще до війни.
Сьогодні ця модель колапсує у трьох основних точках:
— експорт сировини (логістичний тупик);
— експорт маятникової робочої сили (люди перестали повертатись в Україну);
— ИТ-сектор (значна частина айтішників сидять на валізах, а обсяг замовлень у секторі з боку іноземних контрагентів суттєво скоротився через ризики).
А тепер, до самих цифр.
НБУ очікує, що портова логістика на Чорному морі повністю запрацює у 2024-2025 роках.
На мій погляд, це досить небезпечний оптимізм.
В тому вигляді, в якому вона була до війни, вона не запрацює у найближчі роки.
І це треба закладати у прогноз сировинної моделі. Сировину просто не можна буде експортувати у колишніх фізичних обсягах.
Отже від експорту великого фізичного обсягу треба переходити до експорту великої доданої вартості.
Це єдиний шанс проштовхнути експорт через вузьке транспортне «гирло».
Міграція. Додатково до 8 млн осіб, які покинули Україну минулого року, НБУ у 2023 році додає ще 0,8 млн.
Я вважаю, що таких людей буде більше і сумарна міграція перевищить 10 млн осіб.
У 2024-2025 роках НБУ очікує повернення 2,9 млн українців. Непоправні мрійники…
А тепер до «цікавих новин».
Навіть без фактору війни нас у 2023-2025 роках чекала би криза.
Ключовий фактор — «дезінфекція», точніше дезінфляційні заходи провідних світових центральних банків.
ФРС гонить ставку у коридор 5-6%.
Сильний долар = слабка сировина.
За вказаний період, світові ціни на сталь за думкою аналітиків НБУ впадуть сукупно на 21%, руду — на 44%, на кукурудзу — на 36%, на пшеницю — на 34%.
З цим прогнозом я погоджуюсь, хіба додам, що валовий збір в Україні може впасти на 30% (це в додачу до негативного цінового фактору падіння).
Тобто аграрної сировини на експорт буде менше, вона буде дешевшою і її все рівно буде важко вивезти.
Транзит газу українською ГТС впаде до критичних 20 млрд м куб на рік, при тому, що мінімальні обсяги, які забезпечують прибутковість складають 40 млрд куб.
Повна втрата транзитного потенціалу, ще й свої гроші доведеться витрачати на «трубу».
Але найгірші показники у прогнозі платіжного балансу та його складових.
Торгівельний дефіцит (перевищення імпорту товарів та послуг над експортом) складе … мінус 51 млрд дол або третину валютного еквіваленту ВВП.
Це повна втрата внутрішнього ринку та руйнація внутрішніх виробників.
Цей дефіцит лише частково перекриють трудові трансферти заробітчан — на 15 млрд дол.
Цей прогноз погіршений і у подальших роках індикатор трудових переказів буде скорочуватись, що лише підтверджує мій прогноз щодо колапсування базової моделі розвитку (експорт зерна та людей).
Величезні кошти будуть відволікатись з платіжного балансу на утримання українських біженців за кордоном (операції по їх платіжних картках).
Наразі ця сума проходить як «імпорт послуг у сфері туризму»….
Рахунок поточних операцій, таким чином, буде дефіцитним на — 20,4 млрд дол.
Дефіцит платіжного балансу складе — 7,2 млрд дол.
Часткова компенсація за рахунок чистого притоку коштів по фінансовому рахунку на 13 млрд дол. — це міжнародні кредити.
Вказані цифри яскраво свідчать, що якщо у царині економіки нічого не робити, то нічого і не буде.
Тим більше, що війна, як свідчить історія — це не обовязково падіння ВВП.
В багатьох випадках — це, навпаки, зростання ВВП.
Тільки зараз ВВП зростає у США, де ВПК став одним із драйверів виходу з кризи (так само як і енергетика), зростає у Польщі, яка перетворилась для нас у глобальний хаб.
Але ВВП падає на 30% у нас.
І очікування НБУ на його зростання у 2023 році на 0,3%, викликає у мене лише подив.
За рахунок чого відбудеться це мікроскопічне зростання?
На імпорті? Так це неможливо, апріорі. Навіть методологічно.
Війна нам нічого не спише.
Війна нам не списує навіть державні борги, а економічні проблеми — і поготів.
Хоча я завжди не погоджуюсь з тими, хто каже ніби у нас немає програми розвитку.
Навпаки, є!
Отримати кредити та купити на них імпортні товари.
А ще численні Лугано, тобто прожекти як отримати чужі гроші і витратити їх.
Тільки в реал-політік, «лугано» перетворюється на гуано….
Ще у нас є чудові податкові експерименти:
спочатку скасувати ПДВ на імпорт, потім відновити ПДВ на імпорт і, нарешті, скасувати ПДВ на імпорт, але на окремі групи товарів…
І все, більше нічого.
На жаль нову економічну модель ніхто за нас реалізувати не зможе.
Хоча презентувати різні моделі будуть: «всьо по 10» в податковій сфері, ще щось екзотичне….
Але врешті-решт ми маємо злякатись.
Ні не ворога, а власної безпорадності та пасивності у сфері вибудовування ефективної та динамічної моделі розвитку.
Да, так злякатись, що у нас все вийде!
