Створити умови для «надання Росії серйозних довгострокових гарантій забезпечення безпеки» з боку Заходу — таке пряме доручення президент Володимир Путін дав міністру закордонних справ Сергію Лаврову під час виступу на розширеному засіданні колегії МЗС Росії 18 листопада. Про це у коментарі для Gazeta.ua повідомив голова правління неурядової організації «Майдан закордонних справ», член Політради парії «Сила та Честь» Олег Бєлоколос.
“Безперечно, наразі дане завдання стане пріоритетним для російської дипломатії і буде порушено у ході майбутніх контактів на різних рівнях серед найбільш важливих. Очевидно, у цьому контексті слід згадати, що під час останньої американсько-російської зустрічі на вищому рівні в Женеві Москва вже намагалася робити акцент на низці важливих для себе питань. Однак, вочевидь ці спроби сьогодні вже оформилися в конкретний набір того, щоби Росія бажала отримати від Заходу”, – розповів він.
“Чому ж Росія, яка володіє потужним ядерним арсеналом, неабиякими звичайними збройними силами і постійно лякає той же самий Захід своїми новими озброєннями раптом почала відчувати себе у небезпеці і почала потребувати якихось довгострокових міжнародних гарантій? Спробуємо відповісти. По-перше, в Москві вважають, що побоювання щодо можливості виникнення глобальної війни на взаємне знищення та існуючі розбіжності в Альянсі не дозволять йому належним чином захистити усіх своїх членів, зокрема країни Балтії. До того ж Кремль розраховує на те, що стратегічним пріоритетом Вашингтону все ж таки буде стримування Пекіну, а європейський напрям залишиться якщо не на периферії, то явно не в центрі уваги. А це, на думку деяких московських діячів, може послабити Трансатлантичні зв’язки в НАТО. Тому, користуючись моментом, Росія хотіла б досягти якоїсь формальної або неформальної домовленості із Заходом щодо розподілу сфер впливу, на кшталт умовної «Ялти-2», яка б також включала однозначні гарантії не вступу України (і можливо Грузії) до НАТО”, – зазначив він.
На думку політика, здатна завдати серйозних втрат українським Збройним силам, Москва, попри свою постійну пропагандистську браваду, за великим рахунком зовсім не готова до дійсно масштабного конфлікту із Заходом і боїться проявити свою слабкість.
“Очевидною несподіванкою для російського керівництва виявилися темпи, якими сьогодні здійснюється якісна модернізація військово-повітряних і військово-морських сил низки країн-членів НАТО, зокрема США, у тому числі й в Європі. Остання новина у цьому контексті – інформація про те, що база американської протиракетної оборони в Польщі на узбережжі Балтійського моря Aegis Ashore почне функціонувати вже до кінця 2022 року. Тому, отримання гарантій (наприклад, щодо не розміщення елементів стримування НАТО поблизу кордонів Союзної держави Росії і Білорусі) дозволить Кремлю у ближчій перспективі продовжити «брязкати залізом» в інформаційній сфері без побоювань наразитися на реальну та адекватну відповідь. По-третє, Москва вірогідно хотіла б використати певний час для зосередження на розв’язання важливих питань внутрішнього характеру. Прискіпливий аналіз наявної інформації дозволяє констатувати, що найбільшою проблемою для Росії (як її бачать у Кремлі) є саме ймовірність науково-технічного відставання від інших держав у низці критично важливих сфер – інформаційній, інфраструктурній, високотехнологічній. Особливо побоюється Кремль відставання у сфері штучного інтелекту, що є сьогодні одним з найбільш перспективних напрямів сучасних технологій, у тому числі й військового характеру. Отже, вже ближчим часом Захід має визначитись, чи зможе він спочатку сформулювати, а потім й надати якісь гарантії агресивному авторитарному режиму, що не особливо приховуючись, своєю метою якраз й проголошує політичний розвал Західної системи, що базується на основоположних принципах демократії?” – резюмував він.
