Без серйозних фінансових вливань, жодна країна не зможе перейти на зелені індустрії, вважає народна депутатка від «Батьківщини» Альона Шкрум.
“Ранок в дискусії на одне з найважчих питань – як промисловість може перейти до нульових викидів вуглецю до 2050 року? Та за яку ціну? І хто її заплатить? У кімнаті: представники промислових підприємств, які наразі показують приклад зеленого переходу; найбільші виробники цементу, високолегованої сталі, металообробних верстатів; Джон Керрі, Спеціальний представник президента США з питань клімату; міністр з питань клімату, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії; міністр бізнесу та промисловості Великобританії; міністри екології Люксембургу, Ірландії, Фінляндії; державний секретар Німеччини та ще декілька міністрів онлайн; від України за столом – віцепрем’єрка з євроінтеграції Оля Стефанішина та ми – від депутатського корпусу. Тут на COP26 – Climate Change Conference – все відбувається якось інакше, ніж на інших форумах чи конференціях”, – розповіла вона.
Шкрум була вражена тим, як була організована подія.
“Увесь цей набір найвпливовіших міністрів з питань екології та економіки – у простій білій кімнаті з низькою стелею, без вікон чи свіжого повітря, без води чи кави (кава тут взагалі погана). Сірий офісний килим, який навіює лише сум, сотні дротів на підлозі, підведених до 6 телевізорів (бо ж дискусія і онлайн теж), на стіні напроти мене велика друкована картина білих гірських вершин, як обіцянка, що десь там є класний світ, частина людей – в зумі, частина – за столами. Ніколи в житті не уявляла Джона Керрі та з десяток міністрів країн світу, плюс спецпредставників ООН у таких переговорних кімнатах. Це – тимчасовий офіс в будівлі павільйону ЄС на КОП, збудований за декілька днів, і так само за декілька днів буде розібраний по завершенню. Такі дискусії не транслюються онлайн і не мають офіційних фотографій у кінці. Але важливі для розподілення грошей, фондів та розроблення реальних політик. Джон Керрі говорить про те, де брати фінанси та що робити політикам для створення бізнес-моделей переходу галузей. Міністр з охорони навколишнього середовища Індії починає свій виступ словами «Намасте від індійської промисловості», – зазначила нардеп.
Політкиня розповіла, що дискусія була організована LeadIT – Лідерською групою з переходу промисловості, яка об’єднує країни та компанії, що взяли зобов’язання по Паризькій угоді.
Група була створена урядами Швеції та Індії на саміті ООН з питань клімату у вересні 2019 року за підтримки Всесвітнього економічного форуму.
“Україна наразі подала заявку приєднатися до групи, сьогодні ми вже беремо учать у її роботі. За цим столом мають бути і наші великі представники компаній. Якщо спрощено, то тут розмова не лише про красиву картинку екології, а про гроші, про нові можливості співробітництва, про союзи та ринки. LeadIT проводить аналізи, надає аналітику, узагальнює проблеми для індустрій та успішні приклади. Для нас – це про: план переходу для нашої промисловості; доступ до фінансових ресурсів; доступ до аналітики і найкращих світових практик. Це не буде швидкий шлях. Але вже очевидно, що не зробивши його, ми можемо втратити більшість зовнішніх ринків у 2050-ому. А враховуючи рівень зношеності української промисловості – то, скажу вам по секрету, це може буде для нас найкращою можливістю модернізувати підприємства і знайти нові ринки. Чим би не завершився цьогорічний КОП, абсолютно очевидно, що без серйозних фінансових вливань, жодна країна не зможе перейти на зелені індустрії. Тому попереду – не лише підписані домовленості та гарні слова, – а конкретні очікування дій від наших партнерів. І ми своє «домашнє завдання» на КОП зробили чи не найкраще з інших країн”, – резюмувала Шкрум.
