
Велика Британія викликала до МЗС тимчасового повіреного у справах Ірану в країні Алі Насімфара. Британський уряд стверджує, що Іран координував діяльність своїх проксі-угруповань, які здійснювали атаки в країнах Європи.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.
"У вівторок Велика Британія викликала найбільш високопоставленого дипломата Ірану в Лондоні через те, що, за даними уряду Великої Британії, Іран брав участь у керівництві проксі-групами для здійснення нападів по всій Європі в останні місяці", – йдеться у повідомленні.
За даними британців, спецпідрозділ “Кудс” Корпусу вартових Ісламської революції Ірану керував діяльністю угруповання, яке в період з березня до травня здійснювало напади по всьому континенту.
Згідно з даними МЗС Великої Британії, йдеться про проксі-угруповання “Ісламський рух сподвижників правиці”.
“Це абсолютно неприйнятно. Попри неодноразові попередження, іранські спецслужби не припинили ворожу діяльність. Натомість Іран прагне посилити її”, – заявили у міністерстві.
Іран, який перебуває у стані війни зі Сполученими Штатами та Ізраїлем, раніше заперечував використання проксі-сил як посередників.
У понеділок Велика Британія оголосила Корпус вартових Ісламської революції та пов'язану з ним групу "Кудс" загрозою національній безпеці. Це рішення ухвалили в межах нових повноважень, спрямованих на запобігання використанню іноземними державами підконтрольних угруповань для стеження та саботажу.
Тегеран у вівторок засудив це рішення, заявивши, що КВІР є офіційною частиною збройних сил Ірану, та звинуватив Велику Британію у порушенні міжнародного права через заходи проти державної установи.
"Кудс" є закордонним підрозділом КВІРу. США визнали КВІР терористичною організацією.
AP зазначає, що у понеділок британський уряд заявив, що серія підпалів та актів вандалізму проти єврейських об'єктів у Великій Британії була справою рук посередницької групи, яку підтримував Іран.
Як повідомляв Укрінформ, Дональд Трамп офіційно повідомив Конгрес про початок нової воєнної операції проти Ірану, що дає його адміністрації змогу ще протягом 60 днів застосовувати військову силу без окремого схвалення законодавців.
