Китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group надіслала сотні компонентів російській компанії «Алабуга-Волокно» — дочірньому підприємству «Уматексу», підрозділу російської державної корпорації «Росатом», пов’язаного з виробництвом ударних дронів «Герань».
Про це йдеться у внутрішніх російських документах, з якими ознайомилося видання The Telegraph у рамках спільного розслідування з Politico, передає Укрінформ.
Документи були зібрані з російських джерел Українським центром безпеки та співробітництва (USCC) — київським аналітичним центром, наближеним до українського уряду.
Транспортні та митні документи свідчать, що на початку цього року китайська компанія Jilin замаскувала поставку 46 тонн хімікатів для виробництва вуглецевого волокна до дочірнього підприємства «Алабуга-Волокно». Ця компанія, яка базується у спеціальній економічній зоні (СЕЗ) «Алабуга» в російському Татарстані, в свою чергу постачає високоякісне вуглецеве волокно російським стратегічним галузям для масового виробництва безпілотників-камікадзе великої дальності, створених за зразком іранських дронів «Шахед».
Внутрішні переліки продукції компанії показують, що «Алабуга-Волокно» виробляє 39 найменувань продукції з вуглецевого волокна з різними типами полімерних сполучних речовин для авіації, ракетобудування, безпілотників, суднобудування та бронетехніки.
З 2023 року «Алабуга-Волокно» та «Уматекс» перебувають під низкою західних санкцій, зокрема Великої Британії, України, ЄС, Нової Зеландії та Швейцарії. Уряд США також забороняє експорт товарів, які можуть бути використані російськими збройними силами.
Водночас Jilin Chemical Fiber Group, яка спеціалізується на виробництві та продажу синтетичних хімічних волокон, наразі не підпадає під західні санкції.
Транспортні документи, датовані 2026 роком і позначені логотипом «Алабуга-Волокно», класифікують вантаж під митним кодом для експорту цивільних синтетичних волокон. У документах ідеться про перевезення двох 40-футових морських контейнерів із загалом не більш як 46 тоннами «поліакрилонітрильного кабелю (прекурсора PAN) для виробничих цілей». Прекурсори PAN є ключовим хімічним компонентом для виробництва легкого вуглецевого волокна, яке використовується у військовій промисловості.
USCC заявляє, що з 2022 року відстежив щонайменше вісім тендерів на постачання прекурсорів PAN у контейнерах від Jilin Chemical Fiber Group до «Алабуга-Волокно».
Неправильне маркування митних кодів «вказує на те, що компанія приховує більш чутливе замовлення», — сказала Керрі Бітсофф, колишня чиновниця Міністерства фінансів США, яка розробляла та забезпечувала дотримання санкцій проти російських мереж закупівлі зброї.
«Компанія бере товар, що підлягає контролю, знаходить правдоподібний код для прикриття і відправляє його під цією категорією, — сказала вона. – Одне й те саме прикриття часто використовується різними компаніями для подібних товарів».
Згідно з аналізом торгових даних за 2022–2025 роки, проведеним компанією Sayari, яка спеціалізується на аналізі ризиків та обробці даних, жодна із санкційних компаній СЕЗ «Алабуга» не імпортувала товари з використанням митного коду, який зазвичай застосовується для PAN-волокна.
Метадані, вилучені з транспортного документа, свідчать, що його створив російський державний службовець, який працює в Республіці Татарстан.
Масштаби поставок та військове значення російської компанії-одержувача свідчать про те, що китайські чиновники або закривали очі на цю допомогу, або активно сприяли їй, заявили американські експерти з озброєння, колишні співробітники розвідки та дипломати.
Ці дані ставлять серйозні питання перед Росією, Китаєм та адміністрацією Трампа. Дональд Трамп має прийняти Сі Цзіньпіна наприкінці цього місяця після погроз посилити санкції проти Китаю. Вашингтон неодноразово звинувачував Пекін у постачанні товарів подвійного призначення, — що безпосередньо надходять до російських збройних сил. Китайський уряд послідовно заперечує, що постачає зброю для підтримки війни Росії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР Міністерства оборони України оприлюднило характеристики та компонентну базу нового російського безпілотника "Герань-5".
