Підпишіться на нас в Google
Попри те, що Іран зазнав значних збитків, його геополітичний вплив зріс, тоді як вплив США зменшився.
Як зазначає видання, жодна з ключових цілей президента Дональда Трампа поки не була досягнута. Іран, попри втрати, зберігає контроль над ситуацією, його ядерна та ракетна програми лише послаблені, але не ліквідовані, а Ормузька протока фактично залишається під його впливом. Тим часом США витрачають значні військові ресурси, а їхні союзники дедалі більше сумніваються у здатності Вашингтона забезпечувати стабільність.
За словами опитаних експертів, нинішній конфлікт демонструє нездатність США перетворити військову перевагу на довгостроковий політичний результат. Як пояснює колишній директор британського аналітичного центур Chatham House Робін Ніблетт, для партнерів Вашингтона це стало серйозним сигналом.
“Для союзників США і тих, хто покладається на Сполучені Штати у питаннях безпеки, це підтвердження того, що Сполученим Штатам не можна довіряти”, – заявив він.
Видання зазначає, що дедалі більше держав, які покладалися на американський захист, тепер намагаються зменшити залежність від США та водночас активніше розвивають відносини з іншими центрами сили.
У публікації також ідеться, що війна послабила не лише позиції США, а й Ізраїлю. Крім того, нестача сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема ракет Patriot, уже впливає на можливості Вашингтона підтримувати союзників в інших регіонах світу, включно з Україною. На думку аналітиків, це уважно відстежують Росія, Китай і країни НАТО.
За словами експертів, головним критерієм поразки США в конфлікті з Іраном є статус стратегічно важливої Ормузької протоки, як до війни була вільною для проходження суден, а тепер де-факто контролюється Іраном.
“Іранська логіка проста. Їм потрібен той важіль, який дає протока, щоб домогтися поступок від США і отримати гарантію, що напад на Іран більше не повториться”, – каже директор іранської програми International Crisis Group Алі Ваеза.
Експерти, яких цитує The New York Times, вважають, що нинішня кампанія вже завдала серйозного удару по американському авторитету. Колишній американський переговірник Аарон Девід Міллер наголошує: “Якщо Ормузька протока опиниться під впливом і контролем Ірану, це означатиме не що інше, як стратегічну поразку”.
Як підсумовує видання, Вашингтон розпочав війну завзято, а тепер не демонструє чіткого розуміння, як її завершити. Водночас іранське керівництво дедалі менше вірить у можливість досягнення довготривалих домовленостей зі США, через що найближчими тижнями конфлікт, імовірно, залишатиметься циклом тимчасових періодів перемир’я та нових ескалацій.
Іранська війна і Україна
Як писав УНІАН, відносини між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, які різко загострилися на початку 2025 року, останнім часом помітно покращилися, що підтверджують регулярні зустрічі та переговори. Експерти вважають, що ключовим чинником стала невдала війна США та Ізраїлю проти Ірану, адже Україна запропонувала Вашингтону власний досвід і технології боротьби з іранськими дронами.
Також ми розповідали, що війни в Україні та Ірані дедалі більше переплітаються, охоплюючи нові регіони та навіть країни, які заявляли про нейтралітет. Українська атака на іранське судно в Каспійському морі та подальші удари іранських дронів по газових танкерах у Єгипті свідчать про ризик розширення конфлікту на енергетичні маршрути, що може вплинути на ціни та страхування в Європі.
