Василь Голян. Главком
Знизивши до катастрофічного рівня базу порівняння, влада тепер подає зростання окремих індикаторів як велике досягнення
Економічна активність в Україні продовжує відновлюватися прискореними темпами, що підтверджується динамікою приросту внутрішнього споживання та доходів населення. Однак такі темпи є недостатніми через низьку купівельну спроможність більшості українського населення, а також споживчі настрої українців та помірний песимізм щодо купівлі товарів та послуг.
Так, значення індексу споживчих настроїв на кінець 2017 року склало лише 55,4 пункти, що відповідає рівню 2009 року. В цілому, ділова активність присутня серед експортерів, які отримують високі доходи завдяки дешевій гривні та зростанню світових цін на зерно і метали.
Довівши національну економіку до дна падіння і знизивши до катастрофічного рівня базу порівняння, зростання окремих макроекономічних індикаторів влада подає як проривні досягнення – результат небувалого успіху реформ. Хоча для всіх давно зрозуміло, що мінімальний номінальний економічний ріст в умовах інтенсивного розкручування девальваційно-інфляційної спіралі – це не досягнення якісних змін як у сфері виробництва, так і в сфері обігу.
Підтвердженням цього є динаміка ВВП в доларовому еквіваленті та обсягів інвестицій в базові галузі національної економіки, а також капітальне будівництво в останні роки порівняно з цінами 2001 року. Якщо у 2001-му ВВП України в доларовому еквіваленті становив $38 млрд, то у 2004 році – $64,8 млрд (ріст склав 70,5%). Створення парламентської більшості в січні 2000 року, яке отримало назву «оксамитової революції», дало можливість сформувати законодавче підґрунтя для продовження і закріплення результатів економічних реформ і зробити «українське економічне диво» реальністю. У 2008 році ВВП України досяг позначки в $180 млрд. В останній рік економічної стабільності, яким є 2013-й, доларовий ВВП України становив $179,9 млрд, що на 62,7 млрд більше обвального для України 2009 року.
На жаль той запас міцності, який сформувався в Україні за багато років ринкових реформ не було збережено у 2013-2015 роках. Так ВВП України в доларовому еквіваленті у 2016 році порівняно з 2013 роком зменшився на $92,4 млрд (більш, ніж удвічі). Разом із тим, відновлення ралі на світових сировинних ринках та відсутність пікових виплат зовнішніх боргів дозволили збільшити у 2017 році валовий внутрішній продукт до $108,8 млрд і перевершити показник 2014 року.
У 2000-2007 роках в цілому спостерігалася позитивна динаміка інвестицій в основний капітал в таких структуроутворюючих сегментах національного господарства як металургія та виробництво готових металевих виробів, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість. Обсяг інвестицій приводиться в порівняних цінах 2001 року (розраховувався шляхом ділення номінальної величини інвестицій за відповідний рік на кумулятивний індекс цін виробників), щоб усунути вплив кількісного чинника – інфляційно-девальваційних коливань. Зокрема у 2007 році обсяг капітальних інвестицій в основний капітал металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів становив 4,96 млрд грн, що у 3,5 рази більше відповідного показника 2001 року. Обсяг капітальних інвестицій в основний капітал машинобудування у 2007 році порівняно з 2001 роком збільшився у 2,5 рази, обсяг інвестицій в основний капітал хімічної та нафтохімічної промисловості у 2007 році порівняно з 2001 роком зріс у 2,6 рази.
Обвальне падіння інвестицій в основний капітал металургійного виробництва, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості відбулося у 2009 році порівняно з 2008 роком у зв’язку з наслідками світової фінансової кризи, а також частковою відсутністю антикризових заходів для пом’якшення несприятливих кон’юнктурних коливань на інвестклімат в країні.
Зокрема обсяги інвестицій в основний капітал металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшилися в 1,76 рази, в основний капітал машинобудування – в 1,8 рази, в основний капітал хімічної та нафтохімічної промисловості – в 2,1 рази.
У 2010-2013 роках частково вдалося подолати тенденцію спаду обсягів інвестицій в основний капітал підприємств металургії, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості. Але у 2014-2016 роках мало місце масштабне згортання інвестування в базових ланках національного господарства, що сформувало передумови для подальшої деіндустріалізації економіки в цілому.
Однак 2017 рік фактично став переломним у подоланні негативного тренду в інвестуванні основного капіталу базових галузей в порівняних цінах, що говорить про поступові реальні зрушення щодо розвитку національної економіки. Насамеперед це було забезпечено стабілізацією валютного курсу та уникненням цінових шоків.
Важливим індикатором індустріального розвитку є капітальне будівництво. За період з 2001 по 2004 рік обсяги капітального будівництва в Україні невпинно зростали. Зокрема у 2001 році вони становили 7,26 млрд грн, у 2002 – 11,29 млрд, у 2003 – 13,94 млрд, а у 2004 – 20,99 млрд. Тобто у 2004-му порівняно з 2001 роком обсяги капітального будівництва зросли в 2,8 рази. У 2014-2016 роках спостерігалось обвальне падіння обсягів капітального будівництва. Вони становили відповідно 6,21, 5,97 та 4,14 млрд грн, що є меншим відповідного показника 2001 року. Ось і причина тотальної деіндустріалізації української економіки і втрати традиційної конкурентоспроможності. Варто відмітити, що у 2017 році капітальне будівництво отримало новий імпульс через збільшення грошових переказів в Україну. Крім того, покращення інвестиційної активності також позитивно відобразилося на динаміці капітального будівництва.
Значний ріст обсягів капітального будівництва та й інших приведених вище показників інвестиційної діяльності у 2001-2004 роках забезпечувався наявністю стабільної парламентської більшості, особливо на початках макроекономічної стабілізації (2000-2001 роки), яка була націлена на закріплення результатів ринкових реформ. Це свого роду хрестоматійний приклад для нинішньої ситуативної парламентської більшості.
Період українського державотворення (2000-2004 рр.) продемонстрував всьому світу, що Україна хоча й з великими втратами, але виходила з буремних 90-х, долаючи небачену до тих пір економічну кризу і забезпечуючи найвищі темпи економічного зростання серед країн європейського континенту.
